Альгаротів порошок (або англійський порошок) — дрібно розмолений основний хлорид сурми (Sb4O5Cl2).
Готовувався основний хлорид сурми для альгаротового порошку шляхом додавання надлишку води до хлористої сурми — при цьому утворювався рихлий аморфний осад, який поступово кристалізувався під час стояння.
Препарат був відомий ще монаху-алхіміку Василю Валентину (XIV–XV ст.). В кінці XVI століття використовувався як блювотний засіб веронським лікарем Віктором Альгаротом.
Білий порошок, розчинний у соляній кислоті та винній кислоті, але нерозчинний у етиловому спирті.