УФ-терапія, також відома як УФ-фототерапія — метод лікування псоріазу шляхом опромінення шкіри світлом ультрафіолетового діапазону, може застосовуватися як окремий метод лікування, а також у поєднанні зі іншими засобами чи лікарськими препаратами.
Можливості лікування псоріазу за останній час значно розширилися. Поряд з перевіреними часом препаратами (такими, як бальзам Цитопсор) застосовуються й нові методи та препарати. Але ультрафіолетове опромінення залишається одним з найбільш важливих та ефективних методів терапії цього захворювання.
Досвід застосування фототерапії протягом багатьох років довів її результативність, яка віиявляється у ефективному усуненні псоріатичної висипки; крім того, УФ-терапія є недорогим методом, не пригнічує імунну систему організму як багато з лікарських препаратів системної дії. Тим не менш, оскільки випромінення ультрафіолетового діапазону є онкогенним фактором, пацієнти, що проходять курс фототерпії, повинні перебувати під наглядом дерматолога внаслідок потенційного ризику розвинення раку шкіри.
Псоріаз — хронічне захворювання, яке зазвичай виникає у віці до 35 років і характеризується утворенням потовщених, червоних, лускатих бляшок, що супроводжується зудінням шкіри. У виникненні захворювання припускається значна роль як генетичних факторів, так і факторів навколишнього середовища. Дослідження виявили, що псоріаз пов'язаний щонайменш з 9 ділянками ДНК у різних хромосомах, але специфічні гени, що зумовлюють виникнення цієї хвороби досі не визначені і механізм спадкування цього дерматозу остаточно не вивчено.
РІЗНОВИДИ UVB-ТЕРАПІЇ
Широкосмугова UVB-терапія (з застосуванням, як видно з назви, ультрафіолетового випромінення типу В) використовується для лікування псоріазу більше 75 років. Існує й більш новий метод — вузькосмугова UVB-терапія, що застосовується з 1990-х років (цей метод базується на опроміненні уражених ділянок шкіри ультрафіолетом, випромінення джерела якого лежить в значно більш вузькому диапазоні). Дослідження виявили, що вузькосмугове ультрафіолетове опромінення біль ефективно, ніж широкосмугова UVB-терапія, що має наслідком більш тривалу ремісію (клінічне одужання).
Як широкосмугова, так і вузькосмугова UVB-терапія можуть бути призначені жінкам з псоріазом в період вагітності та при її плануванні.
Тим не менш, хоча обидва методи добре переносяться хворими, пацієнтів перед початком лікування належить проінформувати щодо потенційних побочних ефектів ультрафіолетового опромінення у довгостроковій перспективі — ризику розвитку рака шкіри, ранньому її старінні, а також щодо необхідності надягати окуляри, щоб знизити ризик розвитку катаракти, яка може виникати внаслідок довготривалого УФ-опромінення. До можливих побочних ефектів UVB-терапії також відносять почервоніння шкіри, її зудіння та світлові опіки.
Хоча дані про безпечність та віддалених наслідках UVB-терапії у дітей обмежені, вона може розцінюватися як метод другої лінії лікування у випадку неефективності лікарських засобів для зовнішнього застосування (за лікуванням повинен спостерігати дерматолог).
UVB-терапія часто призначається сумісно з різними місцевими й топічними засобами лікування, але підхід до вибору цього поєднання повинен бути індивідуальним та ґрунтуватися на даних анамнезу, перебігу процеса та індивідуальній переносимості пацієнтом різних методів терапії.
ПУВА-ТЕРАПІЯ
ПУВА — термін, що застосовується до методів лікування (фотохіміотерапія), які засновані на використанні псораленів — групи фотосенсибілізуючих препаратів (з'єднань, що підвищують чутливість клітин до ультрафіолетового опромінення типу А). Псоралени призначаються як оральні або топічні засоби, які застосовуються перед ультрафіолетовим опроміненням, а також у вигляді ванн, які пацієнти приймають перед сеансом терапії (цей вид ПУВА-терапії — ванни ПУВА, найбільш поширений). Два великі незалежні дослідження підтвердили високу ефективність ПУВА-терапії (висипка зникає в середньому після 24 сеансів, а ремісія триває 3–6 місяців).
Застосування ПУВА-терапії особливо показано пацієнтам з важкими, поширеними формами псоріазу, оскільки це дозволяє їм не госпіталізуватися, а лікуватися амбулаторно. Слід, тем не менш, приймати до уваги, що кумуляція псораленів, що застосовуються для ПУВА-терапії у поєднанні зі значними дозами ультрафіолетового опромінення становить ризик розвитку немеланомного раку шкіри, сквамозно-клітинної карциноми. У зв'язку з цим ПУВА-терапія в даний час розглядається дерматологами як резервний метод лікування пацієнтів, застосування у яких інших засобів та методів лікування не призводить до покращення.
Для зниження загального дозування псораленів і ультрафіолетового опромінення дерматологи часто поєднують ПУВА з іншими методами лікування (наприклад, ретиноїдами) або використовують почергове з іншими методами лікування. Окрім ризики виникнення новоутворень та прискоренного старіння шкіри побічні ефекти ПУВА-терапії включають почервоніння шкіри, зудіння, сухість шкіри та її пігментацію, при індивідуальній непереносимості псораленів можуть з'явитися нудота та блювання. ПУВА не рекомендована до призначення дітям, а також особам з деякими станами, тому перед початком лікування дерматолог повинен ретельно вивчити анамнез то провести обстеження пацієнта.
ЕКСИМЕРНИЙ ЛАЗЕР
З першим застосуванням 308 нм монохроматичного ксенон-хлоридного лазеру для терапії псоріазу в 1997 році використання фототерапії для лікування псоріазу для впливу на окремі псоріатичні елементи стало застосовуватися набагато ширше. Ексимерний лазер вибірково впливає на уражені ділянки шкіри, не торкаючись здорових шкіряних покривів, знижуючи тим самим ризик розвитку побічних ефектів.
Друга перевага лазеротерапії полягає в тому, що при наявності можливості впливати тількі на уражену шкіру дерматолого може призначити більш високі дози опромінення й скорочувати кількість сеансів в курсі лікування.
Хоча численні дослідження виявили високу ефективність ексимерних лазерів в лікуванні псоріазу, на жаль, поки що не отримано достатньої кількості даних щодо тривалості ремісії, що настає в результаті цього лікування, рекомендовані дози і схеми терапії надалі разробляються. Стверджується, що в більшості випадків побічні ефекти мінімальні і обмежені лише ураженими ділянками шкіри, після лазеротерапії настає тривалий період клінічного одужання, а дози опромінення обирають виходячи з типу шкіри пацієнта й товщини псоріатичних бляшок. Лікування добре переноситься навіть дітьми.
Зазвичай призначають 2–3 сеанси лазеротерапії на тиждень, з проміжком між опроміненнями мінімум у 48 годин.
ПРИЗНАЧЕННЯ УФ-ТЕРАПІЇ: ВІДБІР ПАЦІЄНТІВ
Як і у випадку будь якого іншого методу лікування псоріазу, деякі пацієнти переносять ультрафіолетове опромінення краще, ніж інші. Перед тим, як буде призначено той чи інший метод фототерапії, пацієнта треба обстежити, а його історію хвороби — ретельно вивчити для того, щоб уникнути побічних ефектів від лікування, що проводиться, як невідкладних, так і таких, що можуть виникнути у довгостроковій перспективі.
Фототерапія протипоказана пацієнтам з червоною вовчанкою або пігментною ксеродермою в анамнезі. Також повинні проводитися ретельні обстеження пацієнтів на наявність атипичних невусів, поліморфного немеланомного раку шкіри, меланом та факторів ризику по меланомі, фотодерматозів; прийому фотосенсибілізуючих препаратів або імуносупресорів (у випадку трансплантації органів).
Дозування опромінення залежить від типу шкіри, причому для світлошкірих пацієнтів початкові дози опромінення й покрокове збільшення дозування набагато нижче, ніж для темношкірих.
При відсутності протипоказань та індивідуальної непереносимості, при ретельному контролі дерматолога УФ-терапія є високоефективним методом лікування псоріазу, особливо для пацієнтів з псоріазом стійким до інших методів лікування, а також у тих випадках, коли при важких формах псоріаза по тим чи іншим причинам не може бути застосовано системне медикаментозне лікування.