Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит розвивається приблизно у 5–10% хворих на псоріаз (залежно від групи пацієнтів); приблизно у 15% пацієнтів артрит розвивається до ураження псоріазом шкіри.

• У 16–70% (в середньому, 47%) хворих розвивається асиметричний олігоартрит, що вражає одночасно два–три суглоби; часто уражені проксимальні суглоби рук та ніг; описані «пальці-сосиски» при залученні до процесу міжфалангових суглобів;

• У 25% хворих спостерігається симетричний поліартрит, як при ревматоїдному артриті; ревматоїдні чинники негативні;

• Приблизно у 10% хворих переважає ураження дистальних міжфалангових суглобів із псоріатичними змінами нігтів. Рідше спостерігається агресивна, деструктивна форма артриту, відома, як arthritis mutilans, з важкою деформацією суглобів і руйнуванням кісток;

• Приблизно у 20% хворих на псоріатичний артрит є спондиліт та/або сакроілеїт; спондиліт може розвинутись без периферичного артриту.

Результати аналізів

  • Гіпорегенераторна анемія, підвищена ШОЕ;
  • Негативні проби на ревматоїдні фактори;
  • Може бути гіперурикемія;
  • Запальна синовіальна рідина та результати біопсії без специфічних змін;
  • Рентгенологічні прояви включають важку деструкцію суглобів із кістковим анкілозом, остеолізом, загостренням термінальних фаланг, деформацією типу «олівець у чашці».

Діагностика

Передбачає наявність артриту у хворого на псоріаз шкіри та/або псоріаз нігтів за відсутності ознак інших хронічних запальних змін шкіри ревматичного або подагричного походження.

Лікування псоріатичного артриту

Навчання хворого, фізична та виробнича терапія. Аспірин 2–4 г на день або НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, Індометацин по 25–50 мг на прийом внутрішньо 3 рази на день). Може бути призначений колхіцин внутрішньо. При гострому запаленні вводять стероїди у порожнину суглоба. Солі золота внутрішньом'язово або внутрішньо ефективні у деяких хворих. Метотрексат (7,5–15 мг внутрішньо щотижня) у прогресуючих випадках, особливо з тяжким ураженням шкіри.

Псоріатичний артрит потребує обережності при виборі методів лікування та їх застосуванні — чим активніший процес, тим менш інтенсивним має бути лікування.

При множинних ураженнях суглобів застосовуються сульфідні, йодобромні, сухоповітряні радонові ванни у поєднанні з ультрафонофорезом гідрокортизону, при змінах одиничних суглобів — електрофорез грязі, змінне магнітне поле низької частоти, СМВ-терапія і ДМВ-терапія.

При захворюваннях суглобів пальців рук та ніг використовується гальванізація та лікарський електрофорез розчинів анальгіну та новокаїну.