Гормональні препарати при псоріазі

Гормональні засоби при псоріазі залишаються препаратами, що найчастіше призначаються при цьому захворюванні.

Вони випускаються в широкому спектрі концентрацій і складів і, таким чином, лікар залежно від форми захворювання завжди може підібрати препарат, що найбільше підходить пацієнту.

Найчастіше для лікування псоріазу використовується клобетазолу пропіонат (0,05%) — цей гормональний засіб застосовується вже більше 30 років.

Дія. — Дія кортикостероїдних гормонів при псоріазі обумовлена їхньою здатністю зв'язуватися з білками, а утвореного таким чином комплексу — впливати на певні послідовності ДНК. Це викликає безліч ефектів — від зміни утворення білків до пригнічення активності лімфоцитів.

Препарати. — Гормони для місцевого застосування доступні у величезній різноманітності лікарських форм, які включають мазі, креми, гелі, лосьйони, присипки, шампуні, вологі пов'язки, аерозолі та піни.

Вибір лікарської форми багато в чому залежить від розташування ділянки шкіри, ураженої псоріазом.

Найбільш ефективною місцевою гормональною формою вважаються мазі — за рахунок того, що вони щільно покривають місце нанесення, а це покращує проникнення діючої речовини в шкіру. Недоліком їх є жирна мазева основа, косметична непривабливість та широкий спектр побічних явищ.

Креми менш жирні та не так щільно покривають шкіру, як мазі. Тому креми найкраще підходять для денного застосування при псоріазі, а на ніч можна наносити мазь.

Лосьйони, гелі та шампуні з гормонами часто застосовуються при псоріазі на голові, особливо на ділянках, вкритих волоссям. Для цього підходять і піни, які за своєю ефективністю дорівнюють традиційним лікарським формам. При нанесенні на шкіру розподілена по ній піна під дією тепла тіла спадається, рівномірно відкладаючи діючу речовину по обробленій ділянці — це підвищує ефективність препарату, дозволяє знизити дозу гормону і, отже, зменшити його токсичність, а також можливість виникнення побічних явищ.

Гелеві форми стероїдних препаратів дозволяють поліпшити проникнення діючих речовин гормонального препарату в шкіру і збільшити їх ефективність при псоріазі.

Особливості застосування. — Гормональні препарати при псоріазі зазвичай резервуються для лікування стійких форм псоріазу та/або коли хвороба супроводжується вираженим запаленням шкіри.

Зазвичай лікарські форми, що містять потужні кортикостероїди, наносять на бляшки, розташовані на ліктях, колінах, в області попереку, при ураженні псоріазом долонь і стоп. На ділянках з тонкою та чутливою шкірою, наприклад, на обличчі або згинальних поверхнях суглобів, у складках тіла, використовують гормональні препарати менших концентрацій.

Побічні явища. — Гормональні препарати мають серйозні побічні явища, оскільки придушення імунних реакцій підвищує ризик розвитку інфекцій в області ураження. Крім того, при тривалому застосуванні шкіра у зоні дії гормональної мазі стоншується, а ефект звикання призводить до необхідності постійного підвищення дози препарату. Раптова відміна гормонів може спровокувати загострення псоріазу, тому застосовувати препарати стероїдного ряду слід лише під наглядом лікаря.

Щоб уникнути побічних явищ, використовують мінімально ефективні дози гормонів, особливо коли ведеться підтримуюча терапія. Однак можливості повної нейтралізації побічних явищ при застосуванні гормональних препаратів нині не виявлено.

За відсутності крайньої необхідності (стійких та застарілих форм псоріазу) застосування гормональних препаратів не рекомендується.

Проте нині існують безпечні альтернативи гормональним препаратам. Їх досить багато, що дозволяє підібрати індивідуальну схему лікування на будь-якій стадії захворювання без застосування гормональних препаратів.

До ефективних препаратів, які не містять гормонів, належать такі препарати для місцевого застосування, як бальзам Цитопсор. У його складі виключно органічні та мінеральні компоненти, що не мають протипоказань і практично не дають побічних явищ. Цитопсор не викликає звикання та застосовується на будь-якій стадії захворювання. Крім того, застосування таких препаратів скорочує кількість рецидивів та збільшує тривалість ремісії.